На терезах любові...
Не будемо говорити про любов, бо ми досі не знаємо, що це таке... К.Паустовський Пожовклі сторінки твоїх зізнань Ізневагоміли на терезах любові. В пилюці часу амплітуда коливань Розщеплює стосунки невагомі... Лягає на чуття обтяжлива оскома, Осиротіло у тумані спить ліхтар. Шансу нема - і це вже аксіома, Відправив службу усевидячий дзвонар...
Додав: IrunaKohan (21.03.2013)
| Автор: © Ірина Кохан
Розміщено на сторінці : Кохан Ірина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2056 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але