ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ...
Гей, вдарте в струни, кобзарі, Стріпніть мою у ранах душу, Живу задовго на землі, Хоча у ній лежати мушу… Мій край розорений лежить, Стікає сумом, бур'янами, І жде, обложений, ту мить, Коли зоря зійде над нами… Гей, вдарте в струни, кобзарі, Лишилось Вас, ой як вже мало! Такі малі, такі в собі, Глухі не чуєм Вас роками… Гей, вдарте в струни, задзвеніть, Зарокочіть навкруг октави! Всміхнися краю ще мені, У тебе вірю і благаю…
Додав: leoniddebelyy (26.07.2013)
| Автор: © Дебелий Леонід Семенович
Розміщено на сторінці : Дебелий Леонід
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1993 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
karas : Ми різні люди , добрі й злі , та правда завжди головна в житті .
karas : Коли не ділимося добром приходить зло , але про це ми дуже часто забуваєм .