Пн, 16.06.2025, 01:05
Меню сайту
Категорії каталогу
Росіцький Володимир [4]
Тарас Кривецький [11]
Никитюк Наталія [7]
Голоюх Вікторія [2]
Pushok [69]
Барвінська Тетяна [15]
Пелехата Ольга [10]
Світлий Василь [177]
Шляхтін Юрій [7]
Артюніна Анастасія [13]
Насипаний Віктор [388]
Гафтко Степан [23]
неАнгел [13]
Нестерова Мілена [8]
Лілія [200]
Гончар Іван [23]
В'ячеслав [6]
Семенко В'ячеслав [10]
Харитонова Олеся [1]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Тернопільщини категорії та розділи української поезії, українська проза Лілія
 

Мабуть не жаль...

Багато підписів, угодів і столів
І світ не зовсім хоче розуміти,
Що ворог наш тепер осатанів.
Чи ж на руїнах нам усім зотліти?

Одні послання, світова спільнота
І дипломатія, що нібито рішала.
А в нас тут "Гради" і страшна голота,
Що Маріуполь зранку обстріляла.

Ви у дрібницях поясніть мені:
Чи санкції ,що світом розхвалили
Частину зменшили заклятої русні?
А, може, менше тих, кого забили?

Цим дипломатам, наче уже звично,
Що в нас тут смерті, сльози і печаль
Наш мучать дух, вбиваючи фізично.
Та не шарлійців мабуть і не жаль.
.
 

Додав: Лілія (27.01.2015) | Автор: © Лілія
 
Розміщено на сторінці: Лілія

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1468 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 miknech • 01:26, 28.01.2015 [Лінк на твір]
Рядки справедливі, хоча і тривогу світу перед атомною зброєю не зовсім адекватного володаря все-таки теж можна зрозуміти.
avatar
0
2 Лілія • 15:46, 28.01.2015 [Лінк на твір]
Але потрібно ще на маленьку частинку і нас зрозуміти.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz