Дощ накрапа над містом,
птахами б'ється в бруківку,
Пише лимона долька
чайну, паруючу гладь,
Вітер жонглює віти,
тягне з собою в мандрівку,
Будить завмерлі думи
ті, що здається сплять.
Сум застила туманом -
часто людині важко,
Туляться мокрі краплі.
липнуть до всіх вікон,
Міряють кроки спальню,
хочеться просто казки,
Мріється несамотній-
теплий, спокійний сон.
Тиші набридливі звуки,
наче рингтон "айпеда".
Б'ється годинник в скроню,
наче кудись поспіша.
Там, де екватор ріже
на половину планету,
Міряє кроками хату
схожа на мою душа.
| 
у Вас 
0
