В лабіринтах ночей Тиха шаль безголосся, Що лягає на аркуш Рядочком віршА, Не остання бо ще, Не остання ця осінь, Де між літер блука Біла-біла душа.
Бо намріялось так Рим насіяти в світі, Замість куль місце Слову та місце добру, Тож на стінках душі Муза креслить графіті, А на серце вбиває Рядочки-татУ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ворог намагався знищити не лише зброєю, а й холодом, роблячи життя цивільного населення нестерпним. Але вірш не залишає читача у безвиході. Ключовий злам відбувається у ря
у Вас 
0
дякую! Так, Ви праві! І це чудовий спосіб жити своє життя!