В лабіринтах ночей Тиха шаль безголосся, Що лягає на аркуш Рядочком віршА, Не остання бо ще, Не остання ця осінь, Де між літер блука Біла-біла душа.
Бо намріялось так Рим насіяти в світі, Замість куль місце Слову та місце добру, Тож на стінках душі Муза креслить графіті, А на серце вбиває Рядочки-татУ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині