Читати душу, мов архів...
Якби могли ми, ах, якби... якби...
Читати в душах з сумом всі архіви,
Де спогад їх, мов кульку ковили,
Жбурля і нові створює засіви.
Всю радість розчиняючи в журбі
До повної знемоги й слова "важко",
Де байдуже проходять повз усі
Чи просто відкорковують лиш пляшку.
Стараючись, під градус натягти
Твої душевні струни, мов канати,
Таких ось "друзів" візьмемо в лапки
І просто постараймось відпускати. "
Додав: Лілія (15.04.2016)
| Автор: © Лілія
Розміщено на сторінці : Лілія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1710 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.