По білім тлі старого циферблату
Хвилинна стрілка вічності несе.
Я помічаю кожну нашу дату,
Ба більше, навіть інколи тебе.
Твій образ, що виношував роками
І, мов змію, на грудях вигрівав.
Мені гірчить до болю той "поганий"
Якби ти знав... якби ти тільки знав...
Що ця любов, то наче сіль із перцем,
Із слів твоїх закинута петля.
Чи знаєш ти, чого бажає серце?
І врешті решт, чого бажаю я?
Коли щодень із легким здивуванням
Питають друзі й недруги в мольбі
Мене, з доволі вдалим вихованням,-
"Такий гультяй, навіщо він тобі?"
Я ж вірю, тінь минулого гульвіси
Німого часу вічна течія
Все ж віднесе з плітками всіх до біса,
Бо ж обирає серце, а не я.
| 
у Вас 
0
