Чт, 21.11.2024, 22:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Росіцький Володимир [4]
Тарас Кривецький [11]
Никитюк Наталія [7]
Голоюх Вікторія [2]
Pushok [69]
Барвінська Тетяна [15]
Пелехата Ольга [10]
Світлий Василь [177]
Шляхтін Юрій [7]
Артюніна Анастасія [13]
Насипаний Віктор [388]
Гафтко Степан [23]
неАнгел [13]
Нестерова Мілена [8]
Лілія [200]
Гончар Іван [23]
В'ячеслав [6]
Семенко В'ячеслав [10]
Харитонова Олеся [1]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Тернопільщини категорії та розділи української поезії, українська проза Лілія
 

НЕ ЗНАЮ, ЧИ ПОБАЧУ ЩЕ, ЧИ НІ...

Не знаю, чи побачу ще, чи ні
Ключі лелек в простреленім озоні,
Що над велюром тьмяних териконів,
Щораз тягнулись в небо по весні.

Й несли в степи вознесене - "курли !",
Що пробира до дрожі душу й тіло,
Туди, де зараз люди під прицілом
І перельотом втомлені птахи.

Туди, де вибух лиш одним мазком,
Заграв стирає сонячну палітру,
І боязко, і страшно, навіть, вітру
Від того, так би мовити, АТО.

Та, попри все , на вирубках війни
Між блискавиць розлючених розрядів
Ще бачиться, як від густих снарядів
Лелеки прикривають нас грудьми.

Додав: Лілія (09.11.2017) | Автор: © ЛІЛІЯ
 
Розміщено на сторінці: Лілія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1270 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
0
1 ullad1 • 11:34, 09.11.2017 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
6 Лілія • 08:03, 10.11.2017 [Лінк на твір]
table-2
avatar
0
2 Asedo1949 • 11:54, 09.11.2017 [Лінк на твір]
Прекрасний вірш, але над закінченням я б ще трохи попрацювала. Я так розумію, що Ви вжили алегорію лелеки - воїни, але алегорія, на відміну від метафори, ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Суть цієї алегорії не закладена в катрені і тому виходить, що справжні лелеки захищають нас грудьми, а не воїни.
avatar
0
3 Лілія • 12:37, 09.11.2017 [Лінк на твір]
Дякую. В даному випадку алегорія відсутня. Мається на увазі чекання воїнами прильоту справжніх лелек, і вірою в те, що вони прикриють їх  маленькими грудьми від ворожих куль
avatar
0
4 ruhlyvy • 13:08, 09.11.2017 [Лінк на твір]
Дуже поетично про абсолютно трагічне!  hands
avatar
0
7 Лілія • 08:03, 10.11.2017 [Лінк на твір]
Дякую, що ваша душа це відчула yes
avatar
0
5 Таля • 17:27, 09.11.2017 [Лінк на твір]
Вдумливо, гарно, лірично з відтинком суму і надії! table-9
avatar
0
8 Лілія • 08:04, 10.11.2017 [Лінк на твір]
Спасибі за розуміння respect
avatar
0
9 miknech • 22:41, 10.11.2017 [Лінк на твір]
Як завжди, неординарно про те наболіле, яке не оминають у своїх словах більшість із нас.
avatar
0
10 leskiv • 21:07, 12.11.2017 [Лінк на твір]
respect  hands


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz