ОСІННІ ГРИМИ...
Найперші сіті бабиного літа
Гойдає подих вітру на ріллі.
"Шанелі" зілля шлейфом розмаїтим
Ген попливли по теплій ще землі.
Мов парус в чорнім-чорнім морі поля,
Мішків біліє вицвіле сукно
І одяга старіюча тополя
На хворі ребра жовте кімоно.
Цей світський стиль і ці осінні грими
Пасують кожним клаптикам землі,
На мить, здалось - хмаринок половини
Туманним димом впали в картоплІ.
І я між ними полем маневрую,
Кладу в долоні щедрі врожаї.
А небо... небо сонечком цілує
Мене і вас в осінньому селі.
Додав: Лілія (27.08.2018)
| Автор: © ЛІЛІЯ
Розміщено на сторінці : Лілія
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1358 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.