Час квітучих вишень, час серпневих отав
Відаляється далі... все далі... і далі ...
А осіння іржа та вінтаж золота
Налягає крилом на швидкі магістралі .
Тут конвертики жовтня й побаченя стуж,
Тут заплакані вікна до схлипів дощами,
Ах, пірнути б ще в літо, у спеку чимдуж,
Як пірнає малеча в обійми до мами.
У приємний, ведмежий уткнутися плюш,
Чимось схожий на теплі подушечки моху,
Лише ті, вже в люстерка осінніх калюж
Все глядять, мов в забуту, прадавню епоху.
Їм так хочеться, мариться, прагнеться ще ж
На вселенських просторах, рясних зеленіти.
Посивіла людино, ти також збагнеш,
Що в твоєму житті вже закінчилось літо.
Маєте рацію, п.Ліліє, люди похилого віку дуже страждають від такої істини, бо літо в людини веселе, приємне, солодке, а осінь приносить не тільки дощі, а й хвороби.
Не даром співаємо- До тебе люба річенько ще вернеться весна, а молодість не вернеться не вернеться вона! Смертельна хвороба -це неминуча старість! Гарний вірш Лілечко!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
