Ностальгія
Ніжні спогади не стерти І кому ще це потрібно ? Павутинкою на стернях Вересневий грає вітер. І та музика далека Із дитинства лине – лине, Мов загублений лелека, Наче туга журавлина. В тиху осінь через весни Чи на радість чи на муку Ти любов мені принесла, А собі взяла розлуку. Крізь зимою скуті ріки, Через холоду завії Залишилась нам навіки Ностальгія, ностальгія. Буде чиста просинь неба, Будуть ранні тихі весни, Тільки пам’яті про тебе Плин років не перекреслить. Знов у спогадів полоні, Знов на осінь повертає, Павутинкою на скроні Вересневий вітер грає.
Додав: Гончар (07.02.2015)
| Автор: © Іван Гончар
Розміщено на сторінці : Гончар Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1278 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ivanpetryshyn : А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".
virchi : Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці
virchi : Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!