Рідна мова
Мій отчий краю – пісне солов’їна, Стежино в полі, де шумлять жита, Моя Вкраїно – рідна Україно, Солодкий боле, радосте свята! Голубить вітер верби над водою, Цілує берег тиха течія, Довічно вже повінчана з тобою, Батьківська туга і любов моя. Під благовістям Божої Покрови, Воскресне воля з-під важких оков, Вставай, вставай, на свято непокори, Під жовто-сині шовки корогов. Вставай Вкраїно, перед цілим світом, Зори землицю і засій зерно, Щоб на найпершім молодім засіві, Зеленорунно проросло добро. Невтримають вже кляті перепони, Комуни, тюрми і московське зло, Гудуть над світом «Великодні Дзвони», І сонце правди на землі зійшло.
Додав: Гончар (17.02.2015)
| Автор: © Іван Гончар
Розміщено на сторінці : Гончар Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1353 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині