Вставай Україно з колін
Вставай Україно з колін, Кинь ярма і шлеї додолу, Бо ти на батьківській землі, Живеш таки в рідному домі. Кайдани і пута порви (Освячує нині Месія). Бо Ти не служниця Москви, Бо Ти не рабиня Росії. Вставай, уже сурми сурмлять, Скликає всіх «слава козацька», Гармати над краєм гримлять, І шабля дзвенить гайдамацька. Поки не розвіялась мла, Допоки сичі не кричали, Хай згине імперія зла, Хай згинуть кати яничари. Бо щастя, само не прийде – Засіяне зло ворогами, В борні нехай згода буде, І стане навік поміж нами.
Додав: Гончар (17.02.2015)
| Автор: © Іван Гончар
Розміщено на сторінці : Гончар Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1641 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині