У соловецьких казематах Осліплий старець доживав Свого змарнованого віку, Лиш штурхав костуром бруківку І богомольців все питав : - Що то будується ? - Де? - Он де лунає стукіт день-у-день. - Тюрма. - Ага, тюрма буде? Мій затаврований народе, Як согрішив перед тобою, В яку облуду засотав, Як непоправно обікрав ? А ворон ген над головою На шпилі крякав. Долинав Далекий брязкіт ланцюгів, І біль таївся в вічний гнів, Що навпіл серце роздирав. Вели колодників до страти. Крізь віри зболені руїни … - А чи є хлопці з України? Ще зміг старече закричати. Схилився. Тихо застогнав. - Є! – ще почув. І буде жити Народ, якщо по тюрмах здатен гнити. І костур з рук йому упав.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас