Моя Батьківщино
Моя Батьківщино Моя Батьківщино, обранко трагедій Землице лісів і пшеничних полів, Та хто і коли твоє лихо прогледів, Що плодиш сама собі слуг і катів. Чи думав твій Київ, що підлії внуки Тебе обікрасти на світ сей прийдуть А браттям – кайдани, кайдани на руки, В сибіри далекі рабів поведуть. Чи винен Богдан, що повірив облуду І втрутив народ свій в московське багно, Бо скільки Петро твого виморив люду, кістками козацькими вимостив дно Північній столиці. Вкраїно, Вкраїно, Синам своїм внукам сьогодні прости, що з тебе зробили велику руїну І знов на Голгофу волочать хрести. Щоб знов розіп'яти при битій дорозі, І босу, і голу на зломі епох; Вкраїно, Вкраїно у смуті, тривозі Тебе поборонить, напевно, лиш Бог. Бо вже того гніту і горя по вінця Щоб впали навіки кайдани оков Єднаймося, браття мої – українці, щоб ворог ніколи вже нас не зборов. Немов на жнива прокидаймося вранці, Вставаймо у звазі крізь бурю і грім. Сьогодні заступить, покриє у праці Нас Матінка Божа фелоном своїм.
Додав: Гончар (24.02.2015)
| Автор: © Іван Гончар
Розміщено на сторінці : Гончар Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1467 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя