Мені приснився якось тато і мати – при вікні пряла, - і наша хата небагата, що притулилась край села, куди веде крута дорога, при роздоріжжі на поля. Вклякну до рідного порога вклонюсь. Свята моя земля, мої одвічні обереги, де прадідів моїх сліди, де на подвір’ї грушка Бере, що я малим колись садив.
Моя надіє і розрадо, солодкий спогаде земний, моя одвічная незрадо в отій сорочечці лляній, що мати ниточки пряла, мені навік свята і рідна – стежина в пам’яті пряма – дорога у житті нерівна.
Гарно! У мене мати пряла конопляну пряжу. Ой, коли то було!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
