Якщо десь ти, колись, якось раптом
відчуєш незвідане щось,
ковтни п'янкі оті краплі,
щоб колись жалкувать не прийшлось.
А пізнавши незвідане дещо,
не хвалися зануді й ханжі.
Заховай, як реліквію, все що
теплом ясним квітне в душі.
І ні брату, ні другу, ні сину,
бо повір, - це лиш твоє!
Та ще в серці існують картини,
що пам'ять тобі видає…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1077 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
