Ще вчора рими літніми були сьогодні інші навіває "речник", бо вересень он люльку запалив потягує задумливо надвечір. В моїй душі двоякість відчуттів на вулиці - то холодно, то тепло, а дим у парку дійсно зголоднів - шукає жолуді, немов уявним вепром. Далекий спогад хлине у стократ його забути ще не маю права і сліпо тягнуся рукою до пера листки ж додолу тягне золотава...
|