Ця
пізня осінь сонячної днини Відлунює
в пришерхлих калюжáх Вродливий
сміх, звабливий
до неспину, Такий
безглуздощирий – просто жах! І
невтямки мені з якогось біса, Прегарна
юнко, мавко лісова: Твої
слова розумного замісу Чи
з роду божевільного слова?
Розкуйовджена Мавка бігала поміж травами і покосами. Що їй зорями наворожено? Жити в любощах чи йти босою Поміж тернами і яругами, ніжки білії в кров роздряпати І розтерзане надпотугами серце-лілію вбити ґратами? Мавко-любонько, поміж зорями десь стежиночка в`ється вужиком, Хай же губоньки надпрозорії п`ють росиночки, плоть остуджують..
Така собі осіння замальовка. Радий, що підняв Вам настрій.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
