Початок, мабуть потрібно переробити, але вірш чудовий. Порівняння красиві - "сонце темне, а тіні прозорі" . Сонце - уособлення правди і чистоти потемніло, а тінь людська, споконвіку сіра, стала взагалі прозорою. І ще одне, мабуть, "зріле листя" я собі не уявляю, а Ви?
Так, твір прекрасний! Сподобався зміст, дуже філософський та глибинний. Образ осіні - це вічна паралель із зникненням чогось, із хмарами (тобто певними негараздами, перешкодами зовнішнього характеру, які утворюються самим життям), із смутком та тінню, що падає на щастя, чистоту, красу (сонце). І в житті колись з'являється осінь, або ж вона може приходити фрагментами, періодами, це звичайно називається "чорною смугою". Взагалі це глибокий, багатовимірний образ, хоч він і здається традиційним, але ж усе залежить від того, як його подати. Ви, Василю, це зробили чудово, зі смаком. "зріле листя спада у вологих садах", - чарівні, хоч і сумні рядки. Бажаю успіху, пишіть і надалі такі гарні вірші!
Гарну картину ви намалювали художніми образами. Особливо витончено про зріле листя у вологих садах (весь цей куплет, що його теж виділила пані Наталя). Дуже романтично. Від мене - "5"!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")