Вклонюся літу за тепло і ласку...
Вклонюся літу за тепло і ласку, За кольори, за квіти, за врожай… Я вже готовий зустрічати казку, Що приготує осінь нам потай. Вона, можливо, всім не до вподоби. Й не всіх її чарує прибуття. Та я не можу промайнуть повз спроби Зануритись у дивні відчуття. Я подумки уже у листопаді, Сиджу один на лавиці у парку. Самотність восени не на заваді. Тріпає вітер комірець на карку. Злітають листя з дерева донизу, Я підставляю руки, їх ловлю. А ні души, ні шурхоту поблизу, Ні суму на душі, а ні жалю. І я, чомусь, не згадую минуле, Й не хочу у майбутнє зазирати. Давно часи зажури промайнули – Я хочу просто осінню блукати…
Додав: inkulinets (30.07.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1169 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! З прийдешнім! Божого захисту!
ruhlyvy : Чудовий вірш-тост! Будьмо, пані Королева! ZhasminVKanoe : Дякую дуже та поздоровляю зі Щедрим вечором і близьким Новим роком!
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.