Вклонюся літу за тепло і ласку...
Вклонюся літу за тепло і ласку, За кольори, за квіти, за врожай… Я вже готовий зустрічати казку, Що приготує осінь нам потай. Вона, можливо, всім не до вподоби. Й не всіх її чарує прибуття. Та я не можу промайнуть повз спроби Зануритись у дивні відчуття. Я подумки уже у листопаді, Сиджу один на лавиці у парку. Самотність восени не на заваді. Тріпає вітер комірець на карку. Злітають листя з дерева донизу, Я підставляю руки, їх ловлю. А ні души, ні шурхоту поблизу, Ні суму на душі, а ні жалю. І я, чомусь, не згадую минуле, Й не хочу у майбутнє зазирати. Давно часи зажури промайнули – Я хочу просто осінню блукати…
Додав: inkulinets (30.07.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1170 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.