Почнеться половіння, як завжди...
Почнеться половіння, як завжди, У серпні, що жовтіє, зазвичай. Звернусь до осені я подумки: "Зажди", Та скаже серпень: "Сил не витрачай!" Не зупинити з літа перехід У золотаву осінь. Знаймо ми, Що маємо здійснити цей похід Крізь осінь, через зиму, до весни. Нікчемні спроби в літо ся вернути Теплом минулим нас вже не зігріють. І це допомагають нам збагнути Калини кетяги, що за вікном жевріють. Вже починають мжичити дощі, І падолиста нам не оминути. Ховають люди спини під плащі. З'являються і інші атрибути… Різноманітні парасольки, чобітки, Кашкети, капелюхи, черевики, І теплі светри, й кофти, і хустки… Дістануть з шаф жінки. Немов навіки Прийшли зненацька мряка і сльота, Зажури хвиля хмарами накрила, Й на присмак у повітрі гіркота – В полон усіх нас осінь захопила.
Додав: inkulinets (01.09.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1338 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.