Бродить осінь мокрими
стежками,
Дощами скрізь споїлася
земля
Вітер косить, вже не літні трави,
Розкисла обмолочена
стерня.
Небо розчинилось у
калюжах,
Ластівки зібралися на дроті,
І не
видно в лузі чорногузів,
Мабуть, на крилах, у відльоті…
***
Світиться на скронях сива осінь,
І курличуть прожиті
літа:
Смуток сірий поселився в очі,
Мов життя
завершує жнива.
06,09,2013,
|