Сива хмара розгулялась Та й небом біжить Голодні пташки шугають По деревах то вгору то вниз Дощ стукає у вікно Падають каплі гордовито Летить осінній пожовклий листок Гне дерева сердитий вітер Сонечко в долину покотилось Заховалось під небесними шторами Місяць темрява поглинула Лише гуляють зорі просторами Під парасольками ховаються прохожі Під ногами хлюпоче вода Плаксива пора зникне поволі Шепоче осінь золота
Напевно вірш писався в місті, де за високими дахами не видно місяця, наче його темрява поглинула, і лише на клаптику нічного неба між дахами гуляють зорі.
Осіння замальовка, яка чомусь більше нагадує мені прогноз погоди. Потрібно більше уваги приділити формі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
