Запустить осінь щупальця печалі...
Запустить осінь щупальця печалі До нас у душі, у думки, в серця. Вже квіти попід вікнами зів'ялі, Й дощить і накрапає без кінця. Почне осінній настрій панувати – Таке знайоме дивне відчуття. І хвилю почуттів не вгамувати, Не повернуть до ладу і пуття. Закриє стежки листя пожовтіле, Прикрасять землю дзеркальця калюж. І губить колір тіло загоріле – Бліднішає по осені чимдуж. І почнемо ми літо забувати… Хоча у згадки вернеться воно, Коли я не захочу вийти з хати Надвір, що засіріє крізь вікно. Коли я розтоплю і піч, і грубу. Коли я приготуюсь до зими, Діставши з шафи чоботи і шубу. Коли побачу білі килими, Що кине осінь зранку на подвір'я, Йдучи в полон, мов білі прапори. Хоча надія є на перемир'я… Але спитати треба у зими.
Додав: inkulinets (06.10.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1343 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.