З будинку вийду і потраплю в осінь...
З будинку вийду і потраплю в осінь, В її казковий золотий полон. Мене накриє поміж хмарна просинь, А листопад влаштує вавилон… Мене закрутить вихор жовтолистий, Торкне повітря холодом долоні, Під ноги осінь килим багрянистий… Дерева схилять віти у поклоні Й мене зустрінуть на алеях парку. Бродитиму самотньо я по місту. Шукає вітер ув одежі шпарку. Та швендяння моє не має змісту… Ні збудження, ні спокою шукаю. Я хочу сумувати й ся журити… Тому отак самотньо я блукаю Там саме, де цвіли строкаті квіти… Я не прошу ні радості, ні журу. Нагальні справи знову відкладу… Я прохолоду осені похмуру, Немов бальзам, до серця прикладу.
Додав: inkulinets (18.10.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1198 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.