Етюд 2 Учора плакав дощ, як скривджене маля, А вітер-диригент оркестрував у хмарах, Калюжі-глядачі дивилися здаля, Як вечір все блукав у краплях-окулярах...
Етюд 3 Вогняно, рясно, замріяно Падали-кликали зорі... У води, спустошені місяцем, Хилилися сни пелюсткові...
Етюд 4 Туман – не зажура, а ода любові, Що осені він віддає, Рукою пригладить зморшки у полі І вхопить відлуння своє... У Дніпрі...
, Ганно, ! Дивно, що не має а ні оцінок, а ні коментарів до цього твору! Думаю, що Ви ще продовжите осінні етюди, щоби кожен з нас міг взяти для себе той, який Він бачить зі свого вікна, а може у своїй душі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
, Ганно, 
