Зажура осіння, імлою лягла на садок, Сховавши між крапель, смородини голі хмизини. Біліють капусти плесковато-пізні корзини Зеленим дозором, вздовж оранки чорних грудок.
Стіжка́ верховина, розтала в обіймах сльоти, Що з крон яблуневих сльозиться в траву монотонно. Стара кукурудза, стеблом ґратулює синхронно, Горіха привиддю в незримім вінцю самоти.
Намокла стежина пливе берегами трави, В холодні обійми, до згуби меткого серпанка. Їй лихо наврочить калина, неначе циганка Розкинувши картами зношені руни листви.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.