Осіння звістка Вже осінь жовтим падолистом Нам посилає свою звістку. Хоч і кружляють ще навколо Серпневі дні гарячим колом, Та прохолода вже на ганку Лягає спати аж до ранку.
Спадають золотом до ніг Сліди останніх літніх днів. На серці в*ється вже журба. Не відлітали б ви, літа…
Дякую Вам, пані Наталя, за коментар та розуміння. На-жаль, зупинити не можемо, то може хоч подумки....Заходьте ще , буду радий Вас бачити.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пані Катерино, що завітали та залишили свій коментар.Так,у боротьбі з часом людина завжди програє.Якщо торкнутися біблійності теми, то кожна людина проживає рівно стільки, скільки їй відміряно, не більше і не менше того. А от скільки вона встигне за цей час зробити добрих справ, це залежить від неї. Здається я так зрозумів Ваш коментар.Заходьте ще, буду завжди радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пані Ірино за відгук та коментар.Заходьте ще , буду радий.Творчих Вам успіхів.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
