Знов хмари темні ген до небокраю Сховали сонце у далекім гаї, Послали тихий вітер у розвідку, Щоб вихором приніс для них чудову квітку. Холодний дощ і музика осіння І айстра у саду чорнильно – синя Свою голівку під дощем схиляє, Холодну ніжність знову відхиляє. Я зачарована цим днем сльотавим, Бо дощик грає вальси без угаву, Краплиною душі так хочу стати, Щоб з ним у парі вальси грати.
Останні строфи - прекрасні й глибокі, як осінній дощик, за яким на перший погляд тільки сірість та сльота, а насправді - прийдешня весна і буйство зелені та квіту на зволоженій землі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
