він іде з Падолистом, Літень, лагідний, погідний, з Вереском і Жовтолистом, в сріблі, в золото-намисті, там, де коні норовисті, де Веселок дзвін барвистий, де Весна-Веснівка кличе, де журавлик не курличе, а зове Тепло в гніздечко, де мичатиме овечка, де заквітнуть анемони, де Туман пригорне сонний, де Роса торкнеться серця, де Коромислом з відерцем красень Місяць підморгне, Літня звеселить й мене. Іван Петришин
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
