А листопад минув… давненько…
А листопад минув… давненько…
Вже листя спалене в садочку...
Навкіл лягає сніг рівненько…
Вода темніє у струмочку…
Крізь хмари сонце не зігріє.
Слизькі, ковзкі у місті бруки.
Холодний вітер вперто віє…
На білім снігу чорні круки
Витоптують свої доріжки…
І мерзнуть від морозу руки,
У черевиках мерзнуть ніжки.
А ще хрумтіння дивні звуки…
То сніг хрумтить – мороз надворі.
Ховайте-но носи та вуха.
Ховають хмари в небі зорі,
Бо йде у гості завірюха…
Бо йде у гості сніговиця….
Але мені весна насниться,
Адже у хаті, біля печі,
Тепло, і затишно, і смачно…
І піч зігріє мої плечі,
І я приляжу необачно…
Додав: inkulinets (27.11.2014)
| Автор: © RUSZIN
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.