Блукає осінь десь близенько...
Блукає осінь десь близенько –
Жовтіє листя де-не-де.
Хмаринка пропливла низенько,
От-от неначе упаде…
Серпневий ранок. Й літо наче,
Та смуток довкруги блукає.
Крізь листя, на вітру тремтяче,
Нам в очі осінь зазирає.
Дощ накрапає неохоче …
Хіба що куряву прибив.
Він, мабуть, просто йти не хоче.
У травні ж ледь не щодня лив.
Весна… Вона уже далеко,
А осінь – незабаром прийде.
Кружляє над усім лелека.
І що з усього цього вийде…?
А буде знову прохолода.
І павутиння на ожині.
І дивна, дивна насолода
Від променаду по стежині
Уздовж узлісся. Аж до річки.
І шурхіт листя пестить вухо.
Сумують-в’януть в лісі чічки,
Якісь повільні дивні рухи
Від прохолоди у повітрі.
Панує прожовть навкруги.
Яскраві барви у палітрі
Прикрасять річки береги…
Додав: inkulinets (18.09.2016)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2365 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя