спустилась осені сірінь
спустилась осені сірінь
на спечену траву погоди,
і хмарок виткана ширінь
мугикає осінню оду.
хмар сизе, грубе полотно,
немов від спеки захища,
схилились вниз долоні
зеленого плюща.
і копитняк якось принишк,
немов чекаючи чогось,
лиш чайок сірий сизий виск,
немов би кличе все когось.
о, літо, дякую тобі,
що не спекло нам наші зела,
і, в Україні, в цій добі,
до церкви йдуть молитись села.
хтось скаже: "Господи, спаси!",
хтось зашепоче: "вдяка- Йсусу!",
передосіння, принеси
нам хліб і воду,
й відверни спокусу!
Іван Петришин
Додав: ivanpetryshyn (26.08.2018)
| Автор: © Іван Петришин
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1415 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Іван Петришин , оригінальні вірші українською мовою
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя