Дощем танцює Осінь вальс останній,
Парить над містом, заглядаючи в вікно...
Там де закохано кружляють парасольки,
Допоки снігом все навкруг не замело...
Вже в почуття ввірвась холодний вітер,
Що і свого сумного антиритму додає,
Зірвавши листя та останні ніжні квіти,
Ще до світанку знову Осінь роздягне...
Пліткують в парку заздрісні ворони
Про наготу й отой останній вальс,
Бо скільки б під дощами не літали,
У чорноті довіку свій скартають час...
То ж будьмо завжди, як свята природа -
Шлях в барвах та в мелодіях вкладім,
Допоки маємо ще миті, що від Бога,
Свій кожен день, ніби останній проживім...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2899 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.