Дощем танцює Осінь вальс останній,
Парить над містом, заглядаючи в вікно...
Там де закохано кружляють парасольки,
Допоки снігом все навкруг не замело...
Вже в почуття ввірвась холодний вітер,
Що і свого сумного антиритму додає,
Зірвавши листя та останні ніжні квіти,
Ще до світанку знову Осінь роздягне...
Пліткують в парку заздрісні ворони
Про наготу й отой останній вальс,
Бо скільки б під дощами не літали,
У чорноті довіку свій скартають час...
То ж будьмо завжди, як свята природа -
Шлях в барвах та в мелодіях вкладім,
Допоки маємо ще миті, що від Бога,
Свій кожен день, ніби останній проживім...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас