Я так втомився,Осене.
Я так втомився,осене.
Ти довга така.вже листя опало,
Залишаєш мені затемнілу сльозу.
Від тебе, моя,вчора літо тікало,
Я прошу тебе припинити грозу.
Скажи мені,осене,сьогодні відверто,
Я все пригадав,що мій тато казав.
Чому ти така,чому така вперта?
А може ти, батьку,таку заказав?
Підійди до вікна,моя рідная мамо,
Чому на подвір'ї сльозинка,дощить?
Залишив тебе тато,залишив тебе рано,
Тобі,моя мамо,все до купи ліпить.
В садок лети,батьку,постукай в віконце,
Бо серце болить,ніч холодна, густа,
Зустрічав ти мене,зустрічав,гріло сонце,
А зараз,мій рідний,одна пустота.
Два світи,два світи,ділема одна
На твоєму подвір'ї чужинцем я став.
Коли,скажи, тату,настане весна?
Чи, може,не тут я,не тут виростав?
Додав: 0997030561 (03.11.2020)
| Автор: © Володимир
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2186 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.