Супляться осінні хмари, Сірі ватяні примари, Вод пухкі мішки. Ще із ночі скерували Гострі дощові кинджали На земні стежки. Перші вдарили краплини По охристих тамбуринах Ритмом запальним. Вітер вилетів "на люди", Грає-бренькає на уді Крізь кальянний дим. Як, хіба злякає злива Осінь визріло-вродливу? Жінка золота В чóлі кольору шарлату Майстер-клас веде завзято Танцю живота. Б'є об землю дзвоном листя Жовтень "браво" голосисто І горить вогнем. Сипле золото відкрито, Щоб до себе заманити Осінь у гарем. Землі вгамували спрагу, І закінчились розваги Під рясним дощем. Глянувши на Жовтня скоса, Зникла швидко спритна Осінь В гущі хризантем. ---- Всенький день під чаром танцю, Що побачив рано-вранці, Посеред жоржин Розпашілий до багрянцю Лампу натирав до глянцю Захмелілий Джин. Чóлі – елемент одягу виконавиць східних танців ( топ з короткими рукавами) Уд – струнний інструмент
|