Близько до серця селиться страх, Захоплений плівкою осені. Погляд твій згас. Навіки погас. Я боялась цієї самотності. Зібрала у жменю, зібрала Надію, та так необачно. Зависока ціна. Я не знала. За це ти мене пробачиш? До щоки притулила листок, По ньому скотилася мрія – Наш останній з тобою рядок, Бо я знаю: листя не гріє. 6/09/09
|