Куди ж поділись думи ви мої Де мені тепер всіх вас шукати? Немає вас ні в полі, ні в траві. Зосталось вас тужних чекати.
Моє спасіння тут лише вірші, Знаю рівні всі ми перед Богом Коли молитва лине у тиші Мовчання буде серця діалогом.
Я не хотів навколішки ставать Чи я хотів схилити горду волю? Як правди не хотів би я й знать, Бо вважав що творю власну долю.
Куди поділись радість і печаль? Їм навздогін не буду вирушати. Поет напише нову пастораль, А я буду, буду собі мовчати. 2.10.2010р.
|