Вересневий ліс

Вересневий ліс

(Із циклу «Осінні мотиви»)

Задумливий ліс в оксамитовій млі.

Лише на узліссі - калини багрянець.

Окремими плямами видно на тлі

Черешні високої ніжний рум’янець.

Ще листя на дереві. Долі – лиш хмиз.

Скрізь тихо. Враз хруснула зламана гілка. 

По дереву скаче то вверх, а то вниз -

Шукає пожиток собі руда білка.

Осінній листок, що із дерева впав,

Струмочка вода на крило підхопила.  

Він мчить, мов кораблик, що вітру набрав,

До берега мрій на червоних вітрилах.

І ти, мов листочок на древі життя,

Боровся, надіявся і сподівався…

Немає від осені вже вороття -

Сприймай все як є, раз її дочекався!