Шу-шу
(Із циклу «Осінні мотиви»)
Шу-шу, шу-шу – так листя шелестить
Із стукотінням серця в унісон.
Нагадує щасливу давню мить,
Що промайнула, мов осінній сон.
Така ж бо осінь й неба глибочінь…
За руки взявшись, мовчки лісом йшли
Ми, молоді та сповнені надій,
Тоді найщасливішими були...
Шу-шу, шу-шу – висить в повітрі звук,
Що в серці давній спомин розбудив.
То листя-час тече крізь пальці рук
І замітає пам’яті сліди.
29.10.2011р. Пилип Тихий
|