Так, осінь має свій хист. А Ви - свій, до поетичної творчості. Але є зауваження. Третій рядок не вкладається в загальний віршовий розмір. Треба його змінити. Наприклад, можна так: "Вкотре осінь утомлює хистом...". "Ім'я" - "життя" - слабка рима. Ні, це не такий уже значний недолік (якщо це взагалі можна так назвати), але... Просто звернула Вашу увагу на те, що можна б ще покращити у Вашому чудовому вірші. Також є збіги голосних: "...просто і так неповторно" й тому подібні випадки. Після голосного перед приголосним пишеться не "і", а "й", не "у", а "в". Перший рядок другого катерну можна б подати так: "Все так просто й, усе ж, неповторно". Так милозвучніше. :-) А, загалом, Вікторіє, це гарний вірш, а Ви маєте неабиякий дар писати саме такі. Натхнення Вам!
Дуже вдячна за ваші слушні поради стосовно вірша. Обов'язково врахую ваші виправлення. Дякую за допомогу.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
