| Хміль-весна Вітер дихає теплом, Будить трави ,квіти. Розійшовся за селом -- Є де порадіти. Він зпива п”янку росу Із листочків ніжних, Упірна у їх красу                                 І не зна,що грішно. Крутить вертить і ще б пак, Що за насолода! Хміль-весна, в напоях смак І без меж свобода.   |