Хміль-весна
Вітер дихає теплом,
Будить трави ,квіти.
Розійшовся за селом --
Є де порадіти.
Він зпива п”янку росу
Із листочків ніжних,
Упірна у їх красу
І не зна,що грішно.
Крутить вертить і ще б пак,
Що за насолода!
Хміль-весна, в напоях смак
І без меж свобода.
|