Весняного віконця, Торкнувся промінь сонця І зайчики злетіли, Як бризки сивини. Лукаво посміхнувшись, Ти, зачерпнув з відерця, Прозорого кришталю Холодної води. Розтануло снігами, Старече, серце мами І розлилися сльози, Сердечної, ріки. З далекої дороги, Прийшов, ти , до порога, Щоб ніжно прихилитись, До рідної, руки.
*І зайчики злетіли, Як бризки сивини. * Мисливці захотіли поплямкать дичини. Присіли на віконце, а там проміння сонця... Тема гарна,але б варто ще над віршем попрацювати,пані Катерино.Вибачайте,але я так думаю
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
. Ставлю "відмінно". 
