Підсніжник
Зима потроху відступає.
Вже березень набрав скрізь силу.
Природа швидко оживає -
Весну чекає любу, милу.
Місцями сніг ще залягає…
Білозеленим списом гострим
Він чахле листя протикає -
Морозу не боїться зовсім.
В зеленій шапці, личко біле,
Висока ніжка й руки – листя.
Мов озирається несміло,
Стоїть, не рухаючись з місця .
Підсніжник наш – це перша квітка
У лісі чорнім проростає!
Дорослим радість, радість діткам!
Чи є хтось, хто його не знає?
Всі знають й люблять його дуже.
За нього хочу заступитись:
Не стане скоро його, друже,
Якщо завчасно не спинитись!
Я прошу вас, дорослі й діти,
Навіщо рвати їх без міри?
Любіть живими лісу квіти!
Без них життя в нас буде сіре.
07.03.2012. Пилип Тихий
| 
та
у Вас 
0
