Ходить снігами зима
Небо - суцільна хмарина, Сіре, як вата стара. Падає сніг так повільно, Ледве помітно кружля. Тиша. Всі звуки відсутні. Ходить снігами зима І причаровує лютий, Ніжність дарує вона. Білим мереживом гілля Вкрила у вранішній час, Тихо пройшлася довкіллям, Снігу край сукні торкавсь. Лютий за нею навшпиньки Йшов. Вона знала про це. Щастя прозорі сльозинки Падали з вій на лице. Подих свій затамувавши, Кроки спинила на мить: "Жаль, що кохання пізнавши, Плин цих хвилин не спинить. В спину весна вже штурляє - Скоро її прийде час. Сніг, подивися, кружляє, Благословляючи нас".
Додав: Olga2011 (13.02.2013)
| Автор: © Ольга
Розміщено на сторінці : Вірші про зиму
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1574 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя