Прийшла зима, - земля заснула,
Природа зморена
мовчить.
Неначе згадка про
минуле
Барвисте
літо, жовтий лист
З під ковдри білої пухкої
Зірвався мовчки вітру вслід.
Рікою котять
дрібні хвилі
Цілують зовсім юний лід;
А горобці, надувши
крила,
Дзьобають дружно мерзлий хліб.
Зима по-своєму красива:
Скупа на фарби й
кольори,
Змінивши осінь
сиротливу,
Скрізь водить пензлем
сніговим.
Ще зимоосінь грає
в жмурки
З холодним сонцем
у дворі
Та, вечори уже похмурі,
Тепло збирають з димарів.
|