Навіть вічність зрозуміла, що вже зима Вже випав сніг на фоні на фоні брудного полотна І час так швидко пролітає Та кожна сніжинка перед очима застигає І на білому як сніг папері Я пишу вірші присв*ячені зимовій галереї Та нажаль ніхто романтики зими не розуміє Кожен як один про весняне тепло мріє А я? А мені весни не требе Мені б тільки йшов сніг з неба Мені б тільки стоячи під ліхтарем Написати , ще хоч кілька зимових поем
Пані Марино! Я рада Вас вітати на нашому сайті і сподіваюсь, що ВАм тут сподобається. Тема Вашого вірша звучить в унісон моїм уподобанням, бо я теж дуже люблю і завжди з нетерпінням чекаю на ту пору року. Не знаю, як там хто, а я завжди чекаю Морозний день, і перший білий сніг, Коли парчевий блиск м'якого диво-раю Тихесенько лягає нам до ніг...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0