Ось і діждався я із вами
Нарешті справжньої зими.
Завія пружними вітрами
Тче білосніжні килими.
Посеред двору кучугури
І перемети на шляху.
Хто на авто – сопе в зажурі,
А дітлахам негода – тьху!
Летять із гір уже санчата,
Неначе кулі у яри.
Іти не хочеться до хати
Малим до пізньої пори.
Мабуть, я сам на лижі стану,
Ось лише вщухне заметіль.
Зима у сніжному тумані
Собі вимощує постіль.
***************
У хаті прибрано. Все чисте.
Назавтра буде коляда.
Чаклує мама біля тіста
Красива, добра, молода.
Медвяні прянощі від печі
І тиша в кожному кутку.
Лежу й гадаю цілий вечір:
-Що буде з тіста малюку?
І пиріжки, й коржі із маком
Накриті білим рушником.
Уже духмяна кулеб’яка
Своїм спокушує бочком.
Вже вкотре мама присідає,
Щоб відпочити хоч на мить,
А я поволі засинаю
Й зникає гадок ненасить.
| 
та
у Вас 
1
, Вікторе! А про маму особлива подяка - ще +1 до Вашої довіри на аккаунті - За гарні збірки - душевні, теплі, рідні вірші
