Біле простирадло розстелилось зими Сховало вюди сліди На дроті повис іній Під ногами виблискує лід синій. Мороз розлігся на потічку Скував озеро і річку Він майстер своєї справи Будує ще й замок яскравий. Мов вельможі кущі В сніговому полоні застряли Пониклі квіти в журбі Під білою ковдрою сховались. Зима вбрала дерева в кожушки Вдягнула їм теплі шапки Причепурила ще намистом І стоять вони урочисто, Але блукає вітерець лукавий Одяг на деревах дірявить Затанцюють сніжинки вгорі І пошиють кожушок новий. Гордовито виглядають дахи Вони приміряють сріблясті капелюхи Біла метелиця скрізь розгулялась Чудовий пейзаж зимонька зима намалювала.
Більше схоже на прозу.... Але хороші слова і метафори...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
