Біле простирадло розстелилось зими Сховало вюди сліди На дроті повис іній Під ногами виблискує лід синій. Мороз розлігся на потічку Скував озеро і річку Він майстер своєї справи Будує ще й замок яскравий. Мов вельможі кущі В сніговому полоні застряли Пониклі квіти в журбі Під білою ковдрою сховались. Зима вбрала дерева в кожушки Вдягнула їм теплі шапки Причепурила ще намистом І стоять вони урочисто, Але блукає вітерець лукавий Одяг на деревах дірявить Затанцюють сніжинки вгорі І пошиють кожушок новий. Гордовито виглядають дахи Вони приміряють сріблясті капелюхи Біла метелиця скрізь розгулялась Чудовий пейзаж зимонька зима намалювала.
Більше схоже на прозу.... Але хороші слова і метафори...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
