Біле простирадло розстелилось зими Сховало вюди сліди На дроті повис іній Під ногами виблискує лід синій. Мороз розлігся на потічку Скував озеро і річку Він майстер своєї справи Будує ще й замок яскравий. Мов вельможі кущі В сніговому полоні застряли Пониклі квіти в журбі Під білою ковдрою сховались. Зима вбрала дерева в кожушки Вдягнула їм теплі шапки Причепурила ще намистом І стоять вони урочисто, Але блукає вітерець лукавий Одяг на деревах дірявить Затанцюють сніжинки вгорі І пошиють кожушок новий. Гордовито виглядають дахи Вони приміряють сріблясті капелюхи Біла метелиця скрізь розгулялась Чудовий пейзаж зимонька зима намалювала.
Більше схоже на прозу.... Але хороші слова і метафори...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0