Біле простирадло розстелилось зими Сховало вюди сліди На дроті повис іній Під ногами виблискує лід синій. Мороз розлігся на потічку Скував озеро і річку Він майстер своєї справи Будує ще й замок яскравий. Мов вельможі кущі В сніговому полоні застряли Пониклі квіти в журбі Під білою ковдрою сховались. Зима вбрала дерева в кожушки Вдягнула їм теплі шапки Причепурила ще намистом І стоять вони урочисто, Але блукає вітерець лукавий Одяг на деревах дірявить Затанцюють сніжинки вгорі І пошиють кожушок новий. Гордовито виглядають дахи Вони приміряють сріблясті капелюхи Біла метелиця скрізь розгулялась Чудовий пейзаж зимонька зима намалювала.
Більше схоже на прозу.... Але хороші слова і метафори...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0